МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ Усі турботливі батьки намагаються допомогти своїй дитині у навчанні. При цьому, як з'ясовується, у ході цієї роботи недостатньо просто опрацьовувати з молодшим школярем матеріал підручника, треба ще й знати підходи до висвітлення певної теми або окремих її питань, тобто необхідно більшою чи меншою мірою володіти методикою викладання, озброїтися прийомами, завдяки яким опрацьовування навчального матеріалу, вироблення вмінь і навичок можна було б здійснити у якомога доступнішій і цікавій для дитини формі. Тому батьки починають вивчати різного роду посібники та публікації, маючи надію знайти відповіді на запитання, що їх цікавлять, і намагаються втілити все прочитане в життя.
Із цього приводу зазначимо, іцо батькам слід вдумливо, розбірливо й критично ставитися до матеріалів, уміщених у такого роду посібниках, адже більшість із них призначені для фахівців, які навчають молодших школярів або досліджують проблеми навчання. Ці професіонали досконало знають вимоги програми, мають чітке уявлення про наступність викладання навчального матеріалу, володіють методикою навчання то що. Б
До курсу математики в 1—4 класах входить багато різних типів задач, розгляд і подача яких відбувається розрізнено. Іноді діти не встигають засвоїти один тип задач, як їм пропонують новий, а про попередній кілька уроків поспіль навіть не згадують. Дитині важко утримати в пам'яті типи та способи розв'язування різних задач, проте від неї й не вимагається вміти розрізняти їх, визначати види та наводити приклади відповідних задач (до того ж, і в підручниках не наводяться назви їх видів). Досліджуючи задачний матеріал, вміщений у підручниках для початкової школи, нескладно помітити, що автори передбачили навчання дітей розв'язання різних задач у зв'язку з вивченням певної арифметичної дії і таких, що співвідносяться з тією чи іншою змістовою лінією. При цьому учні повинні розуміти, як саме кожна із задач розв'язується, навчитися правильно формулювати відповідь на запитання задачі. Нічого більшого від них вимагати не слід.
Недостатньо чітке розуміння вчителями й батьками особливостей вміщених у підручниках задач і їх призначення, як свідчить досвід, може стати однією з причин перевантаження учнів. Так, наприклад, перевантаження неодмінно виникає тоді, коли батьки, як подекуди й учителі, всупереч вимогам навчальної програми та підручника ставлять собі за мету «відпрацьовування» в дітей умінь розв'язувати задачі всіх видів, вміщених на сторінках додаткових посібників, за допомогою вправляння в розв'язанні великої кількості однотипних задач.
Для правильного розуміння особливостей системи задач у підручниках важливо усвідомити призначення кожної з них. Текстові задачі в курсі математики початкової школи, і відповідно в підручниках, займають значне місце. їх зміст визначається, перш за все, вимогами програми. Так, наприклад, програма передбачає ознайомлення дітей зі зв'язком між такими величинами, як ціна, кількість і вартість; швидкість, час і відстань, що її здолало тіло, яке рухається рівномірно, і таке інше. У зв'язку з цим підручники містять певну кількість текстових задач із цими та іншими величинами, які пов'язані між собою пропорційною залежністю (хоча безпосередньо про пропорційну залежність ітиметься лише в б класі і батькам не слід пропонувати дітям складати пропорції у ході розв'язання задач зазначеного типу).
Далі програма включає, наприклад, засвоєння змісту відношень «на кілька одиниць (або у кілька разів) більше або менше». Значна група текстових задач присвячена розкриттю цих відношень на близьких і доступних для дитячого сприйняття життєвих прикладах. Однак цим не обмежується. Чинна програма з математики для початкової школи формулює складну й відповідальну мету для тих, хто навчає молодших школярів, а отже, й для тих, хто будь-яким чином намагається допомогти їм у навчанні, — формувати у дітей певні загальні вміння, необхідні для самостійного розв'язання доступних для молодших школярів текстових задач. Для досягнення цієї мети необхідна цілеспрямована робота, що забезпечує опанування дітьми вміння самостійно читати текст задачі, усвідомлювати зміст описаної в ній життєвої ситуації, значення наведених у ній числових даних, суть зв'язків і залежностей, що в ній описані. Діти мають навчитися аналізувати текст задачі, «перекладати на мову математики» її умову, намічати план її розв'язання й здійснювати це розв'язання, застосовуючи набуті ними обчислювальні (а іноді й вимірювальні) навички, вміння складати вирази (рівняння). Особливу увагу програма приділяє формуванню вміння розв'язувати задачі різними способами й вибирати з-поміж них найбільш раціональний. Усю цю роботу слід вести із суворим дотриманням вимоги поступовості в збільшенні складності завдань із тим, щоб на кожному етапі навчання вони виявлялися доступними і разом з тим не втрачали своєї розвивальної функції.
Укажемо ще одну вимогу програми, крім вищезазначених: «Поряд із розв'язанням готових задач вправляти дітей у самостійному їх складанні». Такі завдання є досить різноманітними: 1) складання простої задачі за малюнком (коли вказано дію, за допомогою якої вона розв'язується, і без такої вказівки, коли за малюнком можна скласти одну задачу і тоді, коли за одним і тим самим малюнком можна скласти дві-три задачі тощо; 2) складання задачі, яку слід розв'язувати за допомогою певної, вказаної дії (або дій); 3) складання задачі за даним виразом або рівнянням; 4) складання задачі за аналогією зі щойно розв'язаною тощо. Усі ці обставини здебільшого враховуються авторами підручників, і вміщена в них система задач забезпечує поступовий перехід від задач простих (що розв'язують однією арифметичною дією) до задач складених (на дві та більше дій); від задач, для розв'язання яких необхідно застосовувати додавання й віднімання, до задач на всі чотири арифметичні дії; від задач, побудованих на близькому й знайомому життєвому матеріалі, до задач, що включають дещо складніші, але важливі та цікаві для дітей питання.
