Марія ЧУМАРНА, 60 років, автор букваря,
посібників для читання та інтегрованої технології
"Світ малого українця".
Член національної Спілки письменників, колишній директор авторської школи "Тривіта", Львів
- Щоб навчити дитину читати, потрібно враховувати три моменти: мати індивідуальний підхід до кожного малюка, не придушувати волю дитини, стежити за внутрішнім графіком її розвитку.
Мама має вловити момент, коли дитина сама захоче навчитися. Для цього вона повинна багато часу проводити з малечею, читати їй. Бо через мамин голос запам'ятовується найкраще. Не мультики та ігри на комп'ютерах дитині потрібні. А саме книжки. Бо мовлення розвиває мислення, слово формує думку та уяву. Часто мами купляють дорогі видання і не дають їх малому, щоб не пошкодив. Але дитина мусить торкатися, через пальці вона сприймає інформацію.
Дитина має фантазію, для чого їй завчати тупі, кимсь сформовані фрази?
Якщо малюк бере книжку, дивиться на текст і переказує, ніби читає, - це ознака, що він готовий вчитися.
Оптимального віку для цього немає. У кожного це генетично закладено. Мій старший син не хотів читати до першого класу. Я не змушувала. А коли пішов у школу, йому стало цікаво вчитися в колективі. Не відставав. Менший син, навпаки, знав усі літери в рік і 6 місяців. У 3 купила йому друкарську машинку. Бо хотів писати, а маленька рука ще не могла тримати ручку. Я сама навчилася в 3 роки, хоча в моєму селі не було навіть світла.
Читання не завжди є показником високого розвитку дитини. Був випадок, батьки дійшли до істерики від того, що син у третьому класі не міг сформулювати: у кімнаті стоїть стіл, на столі стоїть стакан. Після того віддали його в мою школу. На уроці учні складали казки. У їхнього хлопчика вийшла пречудова історія. Мама аж заплакала. Він має фантазію, для чого йому завчати тупі, кимсь сформовані фрази?
Якщо дитина хоче читати, а батьки кажуть: ти ще малий, ще рано, у школі не буде чого робити - це теж погано. Вони втратять момент. Є феномен "мауглізму". Що дитина упустить у розвитку, те потім повернути неможливо.
Є різні методики навчання, але немає універсальних. Одному легше запам'ятовувати візуально. Іншому - на слух, третьому - через багаторазове повторювання.
Не вчіть читати по складах. Починати треба з цілісних маленьких слів - сир, мак. Найкраще дитина запам'ятовує в грі. У молодших класах окремо вивчають літери й звуки. Через це малі плутаються. Замість ма-ма вимовляють - ема-ема.