Психолого-педагогічне забезпечення уроку

1.  Логічність і змістовність уроку;  відповідність навчального матеріалу   віковій та іншій особливостям /зокрема ведучим сенсорним каналам, коливанням  працездатності, темпу психічної  діяльності/, рівню загальної і предметної підготовки учнів /обсяг, зміст, насиченість спеціальною термінологією, визначеннями, поняттями/.

2. Темп уроку: адекватний /неадекватний/.

3. Етапи уроку /введення нового знання, його осмислення, закріплення і повторення, перевірка й оцінювання/.

4. Методичні прийоми на основних етапах уроку:

4.1. Розповідь.

4.2. Пояснення.

4.3. Бесіда.

4.4.Лекція .

4.5. Ілюстрація.

4.6. Демонстрація.

4.7.Створення проблемної ситуації.

4.8. Створення ігрової ситуації.

4.9. Навчальна дискусія.

4.10. Навчально-лабораторний експеримент.

4.11. Вправи.

4.12. Взаєморозуміння.

4.13. Використання опорного конспекту.

4.14. Опитування.

4.15. Контрольна робота.

4.16. Залік.

4.17. Навчально-творчі заняття.

4.18. Критичний аналіз навчальної діяльності.

5. Формування загально навчальних і загально інтелектуальних умінь:

5.1. Уміння виділити й усвідомлювати навчальну задачу.

5.2. уміння будувати план діяльності на основі свідомої орієнтації в навколишніх

 умовах, здатність виділити значущі ознаки.

5.3. Уміння обирати адекватні засоби діяльності.

5.4. Уміння утримувати навчальну задачу.

5.5. Здійснення  самоконтролю і самооцінювання.

5.6. Уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати

 сприйману інформацію.

6. Доцільність вправ, завдань. Зв’язаність кожної вправи, завдання з  теми уроку.  Обсяг, складність, продуктивність,

корекційно-розвивальна ефективність.

7. Використання дидактичного, наочного і додаткового /інформативно-ілюстративного/ матеріалу:

Чи навчальне навантаження стабільне.

Чи  відповідає навчальній обстановці, темі уроку.

Чи відповідає психолого-гігієнічним вимогам.

Запобігання появі труднощів у навчанні й подолання неуспішності учнів. Аналізуючи урок, можна також розглянути його суб’єктно-особистісну орієнтацію:

Позиція  вчителя стосовно учнів:

Дорослий-дитина.

Батько-дитина.

Дорослий-дорослий.

Поведінка вчителя на уроці.

Авторитарно-вимоглива.

 Відсторонено-офіційна.

Розважально-сюсюкаюча.

Зацікавлено – рівноправна.

Мовне середовище:

Мовлення вчителя /багатослівність; постійне багаторазове повторення запитань, інструкцій/.

Мовлення учнів /уміння слухати один одного, оцінювання відповідей самими учнями, міркування з приводу навчального матеріалу/.

Поведінка учнів:

Підпорядкування волі вчителя.

Вільне спілкування в рамках теми уроку, обмін думками.

Пасивна участь на уроці.

відсутність інтересу до уроку.

Способи взаємодії вчителя  й учнів між собою:

Підпорядкування слабкого сильному.

Взаємоповага й уміння враховувати думку кожного.

Роз’єднаність і неповага одне до одного .

Здатність до колегіальних дій.

14. Способи подачі  навчального матеріалу :

            14.1.Характер змісту (аксіоматичний, проблемний ).

            14.2. Форма  (лекція , обговорення ).

 14.3.Використання засобів  залучення уваги .

 14.4.Персоналізація  висловлювань і їх емоційне забарвлення .

 14.5.Використання запитання як засобу стимуляції активності .

 14.6.Відповідність використовуваних прийомів віку й особливостей дітей .

15.Реакції на вияви дітей :

            15.1.На порушення дисципліни .

            15.2.На запитання з теми і не з теми .

            15.3.На гумор .

            15.4.На висловлювання з місця.

            15.5.На вдалі відповіді .

            15.6.На помилки .

16.Особливості вербальної і невербальної поведінки :

16.1.Темп мовлення.

16.2. Голосність мови.

16.3. Чіткість артикуляції.

16.4. Правильність мови і її  складність.

16.5.Використання жестів і їх характер /відкриті, закриті/; адекватність використовуваних прийомів

/відповідність самому вчителю і  класу.

Характер і довільність використовуваних поз.

Характер переміщення по класу.

17. Особливості слухання учнів:

Надання можливості  висловлюватися, заохочення висловлювань.

Використання  вербальних і невербальних технік слухання.

Уміння чути суть відповіді чи  запитання.

Облік індивідуальних особливостей дітей:

Повільні діти.

Імпульсивні діти.

Пасивні діти.

Надмірно активні.

Ослаблені, астенічні.

Зовнішній вигляд учителя:

Відповідність уроку.

Охайність.

Додаткові спостереження.

 Психологічний самоаналіз уроку.

Пам’ятка

            Для вчителя який не має достатнього досвіду, украй важливо навчитися самостійно проводити аналіз уроків для набуття таких навичок, що  допомагають об’єктивно оцінити свою роботу пропонується використовувати всю пам’ятку  що допоможе швидко і точно виявити типові утруднення.

Який був задум даного уроку і чому?

Місце  даного уроку в системі уроків /зв’язок із попередніми і наступними/.

Структура, етапи, тип уроку.

Як враховані індивідуальні особливості розвитку учнів?

Які корекційні цілі ставилися , як вони були реалізовані?

Як планувався перебіг уроку, чому?

Які елементи змісту уроку були акцентовані, чому?

Як планувалося здійснювати поетапний контроль за перебігом засвоєння учнями навчального матеріалу?

Чи були під час уроку відхилення від плану, які саме, чому?

Чи вдалося реалізувати  всі поставлені завдання, якою мірою? Чому?

Які висновки слід зробити на  майбутнє?

Докладні відповіді на всі запитання не обов’язкові . Пам’ятка може слугувати для оцінки готовності до майбутнього уроку, а також основою для створення методичної розробки відкритого уроку.